Презентація на вишині 2061 метрів над рівнем моря

Зазвичай музиканти проводять презентації своїх нових програм та дисків у концертних залах, приміщеннях мистецьких агенцій, на стадіонах. А відомий київський аранжувальник, композитор, співак Юрій Васильківський презентував свій новий альбом патріотичних пісень «Слава Україні!» на вершині Говерли.

— Юрію,  хто були перші слухачі ваших нових патріотичних пісень?

— Пісня підтримує бойовий дух воїнів. Я відпрацював багато благодійних концертів у зоні АТО, а також для військових на полігонах, прямо в наметах ставили портативну апаратуру і співали, у військових частинах, у шпиталях. Після концерту зазвичай хлопці підходили, дякували, казали, що після таких емоцій, які подарували пісні, нічого не страшно, все можна витримати. Я у відповідь говорив їм: «Ви воюєте, захищаєте, ризикуєте життям, якщо треба — нищите ворогів. Це вам подяка». А вони  говорять: «Ти своїми піснями можеш підняти  в атаку тисячі бійців». Коли артист бачить щиру, емоційну реакцію глядачів, особливо таких глядачів, як вояки, це надихає, подвоює бажання допомагати, як можеш, своїм мистецтвом, наблизити Перемогу. На такі концерти зазвичай виїзджає бригада артистів. Склад у кожній поїздці різний, концертні майданчики часто просто неба, поряд з лінією фронту.  На таких концертах ми  працювали з народним артистом України Фемієм Мустафаєвим,  Анжелою Ярмолюк, Аллою Загинайко, Дмитром Хоркіним, Тетяною Литвиновою і гостро відчували свою творчу спорідненість, так схожу на бойове побратимство.   Я обіцяв бійцям, що зберу всі свої патріотичні пісні і назву цей альбом «Слава Україні!».  Я щасливий, що цього року  все-таки  зробив це.

— Як виникла ідея провести презентацію нового диска на вершині найвищої гори українських Карпат?

— По-перше хочу подякувати  Депутатові Київради, волонтеру, патріоту України – Павлові Тесленку, який допоміг, надав кошти для тиражу альбому. Дякую Віталію Войцехівському, міському голові міста Золотоноша Черкаської області, який на власні кошти організував поїздку на Говерлу. 320 мешканців Золотоноші здійснили сходження на гору. До речі, особисто пан Віталій не вперше проходив цей маршрут, а цього разу запросив у подорож  усіх охочих золотоносців. На згадку про сходження закріпили на Говерлі герб міста Золотоноші, там також зберігається примірник мого диску «Слава Україні!» Розгорнули величезний державний прапор довжиною 100 метрів, співали патріотичні пісні разом, всі 320 чоловік! Підняти на таку вишину концертну апаратуру не було можливості. Винахідливі мої друзі прихопили мегафон, в нього я співав. Акомпанемент, мінусовка, був записаний на маленькому магнітофончику, до якого був  приставлений ще один мегафон.  Це було стільки позитивних емоцій! Хочете відчути — відкривайте в Youtube: «Васильківський. Говерла».

— Гарно, що є можливість відтворити такі чудові події, долучити до них широку аудиторію користувачів інтернету.

— Я думаю, це, безперечно, важливо. Телебачення, радіо — молодь сьогодні не цікавиться цим. А  людей старшого віку дратує реклама. У багатьох родинах сьогодні навіть немає телевізора. Якщо є потреба подивитись або послухати  якусь програму чи фільм — я, наприклад, дивлюсь і слухаю  в інтернеті. Телебачення постійно щось нав’язує: політичні погляди, товари. Людина лежить на дивані і ковтає весь цей непотреб. Такий спосіб споживання інформації мені не подобається. Хотів би сказати про радіо. В часи моєї юності була можливість знайти, послухати радіостанції, музику різних країн.  Те, справжнє радіо, витіснили ФМ-ки  і так само, як телебачення, нав’язують свої пропозиції, до того ж доступні тільки на невеликі відстані. Наприклад, Житомирські радіостанції у Вінниці ви вже не почуєте, і навпаки. Нарешті на законодавчому рівні прийняли постанову про квоти українських пісень на ФМ станціях. Але чому так мало — 30%? Ви можете собі уявити, що, скажімо, у Німеччині на радіо звучить лише 30% пісень німецькою мовою?  Я не уявляю, і не розумію, чому у нас так пишаються, що прийняли цю постанову, якби було 90 або хоч 70% українських пісень, тоді можна би було пишатись, і ми би пишались нашими законотворцями.

— Ми розмовляємо з Юрієм Васильківським у студії звукозапису. Тут багато сучасної апаратури і поряд  старі радіоприймачі, з якою метою тут ці речі?

— До мене приходять записуватись багато відомих виконавців, і початківців, аматорів. Одні з них чудово співають і грають на музичних інструментах. Трапляються й такі, які все це роблять на низькому рівні. Але в моїй студії відкриті двері для всіх. Тому що той факт, що сьогодні людині не вдалося заспівати на високому професійному рівні ще не означає, що з неї не вийде гарного співака. Вона з часом може так вивчитися, виспіватися, що буде попереду тих, хто співав колись краще за неї. Часто столичні виконавці не напружуються, людина ж, яка приїхала з віддаленого міста, або села, старається, дослухається до порад, щоб прокласти свій шлях, довести, що її мистецтво варте уваги. Я свого часу приїхав до столиці з Дніпра, і добре знаю, скільки зусиль треба, щоб бути визнаним у Києві.

А що стосується того, для чого в моїй студії всі ці раритетні речі — я їх просто люблю. Я заходжу у студію — вони мене зустрічають, і я від цього отримую задоволення, позитив. Тут у мене невеличка частинка колекції, взагалі моя колекція радіоприймачів найбільша в Україні, мені навіть пропонували зареєструвати цей факт у Книзі рекордів Гінеса.  До речі, я мрію відкрити музей радіо і телезв’язку. Сподіваюсь знайти зацікавлених людей. Треба знати історію своєї країни в різних ракурсах, і в тому, як розвивалося радіо і телебачення, зокрема. В мене є для відкриття музею все, окрім приміщення. Тому, в кого є приміщення, давайте об’єднуватись. Давайте зробимо для України те, чого в нас ще немає.

Сподіваємось, що ця ідея незабаром буде втілена, і ми із задоволенням відвідаємо унікальний музей. Можливо, саме там відбудеться презентація чергового альбому Юрія Васильківського.  А енергія його мелодій здатна втілювати найсміливіші мрії.

З Юрієм Васильківським розмовляла журналіст Лариса Бондаренко

 

 

 

Author: Admin
Tags

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Login

Lost your password?