Немного поэзии

Немного поэзииДорогие друзья, нам приходит много писем с литературными работами от наших читателей, и сегодня мы хотим познакомить вас со стихотворениями украинского поэта Сергея Завалко. Сергей автор поэтического блога на никопольском портале, дважды дипломант поэтического конкурса «Віршована Мелодія» в номинации «Поетична майстерність і глибока суть віршів», дипломант поэтического конкурса «Огонь Вдохновения», бронзовый призер поэтического конкурса «Ми за тверезе життя», а также победитель поэтического конкурса «Яблуневий цвіт».

«Живи»

Живи! Допоки віра не згасає,

Вона для тебе найцінніший скарб.

Живи! Допоки на траві роса є.

Малюй життя, до рук узявши фарб.

Живи! Допоки світ цей ще існує,

Не бійся помилятись у житті.

Так як і ти, чекаю вже весну я

І вірю, що надії не пусті.

Живи! Комусь на зло, комусь на радість,

Допоки серце б’ється ти живи!

Люби моря і сонячну яскравість,

З ким був на «ти», не переходь на «ви».

Живи! Люби! Палай! Гори яскраво!

Цінуй не кожний день, а кожну мить.

Не забувай завжди іти направо,

Навіть тоді, коли душа болить.

«Вірю»

Я вірю, що настануть ті часи,

Коли ти припадеш в мої обійми,

Закінчаться всі непотрібні війни,

І збудеться все те, про що просив.

Я вірю, щастя нас не омине,

І кожен берегтиме те, що має,

А років через сорок хтось згадає

Мої вірші, а може і мене.

Я вірю, що любов живе в серцях,

Навіть у тих, які давно розбиті,

І прийде час, коли одної миті

Вони складуться порухом Творця.

Я вірю, кожна рана заживе,

На тілі, чи в душі  це не важливо,

А я порадуюсь, якщо, можливо

Цей вірш тебе зачепить за живе.

«Прості речі»

А щастя й справді у простих речах:

У посмішці коханої людини,

В здоров’ї і добробуті родини,

І у дитячих іскорках в очах.

Допомогти так просто хоч комусь,

І в когось сірий день стане яскравим.

Або хоч поцікавитись, як справи

У мами. Як там батько? Як дідусь?

Так просто не зважати на все зле,

Радіти сонцю, вітру, літу, морю,

Не піддаватись сумнівам, чи горю,

Бо за падінням завжди буде злет.

Так просто бути прикладом для всіх,

Не забувати про своє коріння,

Тримати чисті розум і сумління,

І не збивати щастя людське з ніг.

«Нарисую»

Я нарисую звезды в небесах,

Они так холодны, но так красивы!

И если наше счастье на весах,

Тогда в судьбу введем его курсивом.

Я нарисую золото полей,

Над каждым из которых будет птица.

Я нарисую мир пустых аллей,

Куда уже никто не возвратится.

Я нарисую луг и водоем,

Где мир, природа, радость и веселье,

Я нарисую нас с тобой вдвоем,

А позже будет наше новоселье.

Я нарисую мир, где все мечты,

Сбываются, как мы того хотели.

Я нарисую мир, где я и ты,

В котором все забыли про метели.

Author: Admin
Tags

Comments (1)

  1. Тронули своей искренностью и неподдельной чистотой стихи Сергея Завалко. Начинающего поэта волнуют проблемы мира, любви к родным и близким, обращает наше внимание на красоту окружающего мира. И это замечательно!!! Хочется пожелать Сергею творческого успеха и удачи!!! Ждём новых стихов!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Login

Lost your password?