ДахаБраха: фантасмагорія співу

ДахаБрахаЇх не було у Дніпропетровську декілька років, і ось вони знову тут. Довгоочікуваний тур Україною; божевільні, містичні, дикі й гаряче любимі публікою всього світу. Зустрічайте — ДахаБраха!

Історія етно-хаос гурту починається в далеких 2000-х, коли молодих музикантів-фольклористів огортала творча аура театру «Дах» під керівництвом Владислава Троїцького. Як колектив ДахаБраха діє з 2004-го, вони постійно беруть учать у різних фестивалях етнічної музики, а також у спектаклях театру «Дах», з-під крила якого свого часу артисти й вийшли в світ. За весь час існування випустили чотири альбоми: дебютний «На добраніч» (2006), «Ягудки» (2007), «На межі» (2008) і «Light» (2010), крім тих є альбом «TheKhmelevaproject» (2012), записаний спільно з білоруською командою PortMone.

Концерт цього енергетично дужого гурту відбувся 12 листопада 2015 року в Дніпропетровському ДК «Машинобудівників». ДахаБраха запросили усіх глядачів (а їх, до речі, музиканти зібрали повну залу) приєднатися до містерії, долучайтесь і ви!

І було спочатку Слово. І Слово було Темрява. Але в цій темряві почали виокремлюватися чотири тіні. Вони нагадували фантасмагоричних воронів пана Алана По. Артисти зайняли свої місця на сцені, взяли до рук оригінальний інструментарій і, без зайвих привітань, прийнялися до своєї справи. Шаманський ритуал розпочався. Концерт зіграли в дві частини: перша — пісні з нового проекту під назвою «Шлях», а друга складалася з найкращих і улюблених усіма хітів, під які дуже воліло пуститься у танок, ба, на жаль, бракувало місця й сидячи не розвернешся.

ДахаБраха

Виходячи з того, що пісні першого блоку виступу вражаючі, то українському квартету тогорічна зимова перерва пішла на користь і дала змогу попрацювати над новими треками. ДахаБраха виконує українські пісні про найрідніше з використанням непритаманних українському народу звуків та інструментів — «ми експериментуємо, бавимося, так би мовити», — каже Марко Галаневич. Майбутній альбом матиме вигляд мандрівки Україною, де основний образ — чумак, кочуючи нашою країною, зобразить неповторний колорит кожного куточку українських земель. Більше того: подорож закине нас до інших держав, наприклад, до волелюбної Америки з її вуличним блюзом; чи палких Гавайських островів у виконанні укулелі; або аж на шостий континент за допомогою глибокого звуку австралійського диджериду, який так і занурює у минулі літа.

ДахаБраха

Ми чумакували з ними усією планетою, пізнавали різні мови, і весь світ розгорнувся в Україні, аби побачити те, що усі ми єдине ціле. Дорога для ДахаБрахи завжди є важливою метафорою, але тепер це не тільки символ, не просто індивідуальний шлях кожної людини. Як і музиканти подолали тисячі кілометрів і перетнули безліч кордонів, аби розповісти світові про наш народ, так і тисячі українців колісили маршрутами країни, охопленої вогнем, болем і відчаєм. Війна змусила рухатися у невідомому напрямку усіх: учасників революції, біженців, переселенців, волонтерів, солдатів. Дуже давно українці так швидко не втрачали майже все, що мали. Місія гурту — зберегти останнє, що не відібрали, зберегти надію. «Ми віримо в кращу долю та перемогу», — висловився квартет. Після останньої пісні Марко Галаневич розгорнув жовто-блакитний стяг.

ДахаБраха відчутно дійшла до нового еволюційного витка. Їх перфоманс збурює дух і змушує рухати кінцівками в такт навіть сидячи, а завдяки димовим ефектам, шоу гурту і справді проявляє риси магічної містерії, наявна загадковість, особливо коли виконавці після п’ятнадцятихвилинної перерви між блоками «перевтілились у білих лелек», переодягнувшись в біле убранство. ДахаБраха — це крик душі: вільної, запальної та доброї; душі, яка є в учасників етно-хаос колективу, і яка є у кожного, кого не залишає байдужим величний спів цілого Всесвіту під назвою ДахаБраха.

Станіслав Пивонос

Фото — Ольга Самойленко

Author: Admin
Tags

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Login

Lost your password?